Хранитель українського фольклору 

     8 січня минає 125 років від дня смерті видатного українського письменника, фольклориста, етнографа та мецената Матвія Номиса (Симонова).

     З нагоди пам'ятної дати з нашими відвідувачами було проведено бесіду-знайомство, мета якої - розповісти читачам про життєвий шлях письменника, і його вклад у розвиток української культури, літератури та етнографії.

     Народився Матвій Терентійович Симонов 29 листопада 1823 року в селі Заріг, що на Оржиччині.

     Майже усе своє життя Матвій Терентійович присвятив рідному краю. Саме на Полтавщині він збирав фольклор, який увійшов до його найвідомішої збірки "Українські приказки, прислів'я і таке інше". Ця книга складається з двох частин і налічує понад 14.5 тисяч приказок, прислів'я та загадок.

     Також Матвій Номис займався благодійністю. Він за власні кошти видавав книги, заснував в рідному селі початкову школу та лікарню, що обслуговувала жителів навколишніх сіл абсолютно безкоштовно.

     Помер Матвій Терентійович Номис 1901 року в Лубнах. Нині могила письменника вважається загубленою, а його вклад в розвиток української мови та культури - неоціненний.

     Щоб вшанувати пам'ять письменника, його ім'ям було названо школу в селі Заріг та Першу гімназію в місті Лубни.