Літературні клейноди Марії Матіос
Народилася Марія Василівна 19 грудня 1959 року в селі Розтоки (Чернівецька область) в гуцульській родині.
З дитячих років вона була зацікавлена мистецтвом і писала вірші.
Мама майбутньої письменниці працювала вчителькою і завдяки їй дівчинка рано відчула красу і силу художнього слова. А від бабусі, яку на селі називали Соломоном за здатність розмовляти афоризмами, – перейняла вміння глибоко проникати у психологію людини – героїв своїх майбутніх творів.
Вищу освіту письменниця здобула у 1982 році на філологічному факультеті Чернівецького державного університету на відділенні української мови та літератури.
Після закінчення вишу – працювала бібліотекарем у книгозбірні при університеті й публікувала свої перші збірки поезій.
У 1986 році Марію Матіос прийняли до Національної спілки письменників України. З 1992 по 2002 рік вона займалася журналістикою – працювала редактором багатотиражки машинобудівного заводу, згодом стала однією із засновниць і відповідальним секретарем науково-літературного часопису «Буковинський журнал», заступницею голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України.
Свої вірші Марія Матіос почала публікувати ще школяркою – у 15 років. Прозою дебютувала у 1992 році в журналі «Київ», де була надрукована її новела «Юр'яна і Довгопол». Відомо, що передмову до цієї публікації написав український письменник – Володимир Дрозд.
На сьогодні Марія Матіос є автором 7 збірок поезій і 19 книг прози. Для її поезій притаманне органічне відчуття колориту рідного буковинського краю, вміння по-своєму сказати про минуле і сучасне народу, передати стан людської душі, закоханої в красу і неповторність навколишнього світу. Найкращі поезії – перейняті фольклорними мотивами. У багатьох, на перший погляд, пейзажних віршах, є щось більше, аніж живописання природи – в них олюднення природи і усвідомлення людини як її частки. У звичайних і буденних речах поетеса знаходить високу поезію, а вірші про кохання за своїм морально-етичним потенціалом несуть і соціальне навантаження. Як зазначають критики, в них «звичайна жінка з маленьким сентиментом у душі» піднімається до жінки, що є «найсуспільнішою з усіх людей».
Немає коментарів:
Дописати коментар