Зелені свята – мозаїка народних традицій

   Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.

   Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.

   З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.

   У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.

   Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов'язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев - верби, клена, липи, акації, береста, ясена, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля - суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.

   Зелені свята були тісно пов'язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.

   Принесення зелені до хати часто пов'язують із закликанням урожаю та багатства.

   З поширенням християнства з'явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.

   Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.

   Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.

   Тож, з нагоди свята, 22 червня у Філії №7 Вільшанська сільська бібліотека було проведено тематичний захід. Під час заходу всі присутні ознайомилися з основними звичаями та традиціями святкування, та поділилися спогадами про це свято.